1. Словник української мови у 20 томах

потрощений

ПОТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до потрощи́ти.

– Ми .. виїхали назустріч... Нема нікого... тільки Дніпро потрощені човни косить... (Марко Вовчок);

Захар біг униз, спритно огинав потрощені мінами стовбури дерев (Іван Ле);

Без відсічі, безборонно всі гармаші були посічені шаблями в пень, потрощені келепами (М. Старицький);

// потро́щено, безос. пред.

Прибіг Роман .. і повідомив, що забито п'ятеро коней і потрощено його каруцу (О. Гончар);

Легені йому одбито самодержавницькими чобітьми, нирки потрощено прикладами (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрощений — потро́щений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. потрощений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до потрощити. || потрощено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрощений — Потро́щений, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потрощений — ПОТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до потрощи́ти. — Ми.. виїхали назустріч… Нема нікого… тільки Дніпро потрощені човни косить… (Вовчок, І, 1955, 92); Захар біг униз, спритно огинав потрощені мінами стовбури дерев (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах