1. Словник української мови у 20 томах

потугішати

ПОТУГІ́ШАТИ, ає, рідко.

Док. до тугі́шати.

Поля на горбах, .. уже посвітлішали, .. раптом вловлюєш запах зерна, вогкувато-теплого, підсмажуваного шпарким повітрям – не сьогодні, то завтра воно потугішає, посухішає, обважніє у змертвілому колоску (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потугішати — потугі́шати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. потугішати — -ає, рідко. Док. до тугішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потугішати — ПОТУГІ́ШАТИ, ає, рідко. Док. до тугі́шати. Словник української мови в 11 томах
  4. потугішати — Потугішати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться туже. Словник української мови Грінченка