1. Словник української мови у 20 томах

потуманити

ПОТУМА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, розм.

1. Туманити якийсь час.

Пусти, мати, погуляти, Я не забарюся: Тілько хлопців потуманю, Да й назад вернуся (П. Чубинський).

2. перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити.

Певність того, що радянських військ нізвідки чекати, потуманила голови гітлерівцям (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потуманити — потума́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потуманити — -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Туманити якийсь час. 2》 перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потуманити — ПОТУМА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Туманити якийсь час. Пусти, мати, погуляти, Я не забарюся: Тілько хлопців потуманю, Да й назад вернуся (Чуб., V, 1874, 578). 2. перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити. Словник української мови в 11 томах
  4. потуманити — Потуманити, -ню, -ниш гл. Одурачить (многихъ). Словник української мови Грінченка