потупати
ПОТУ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. Тупати якийсь час; тупнути кілька разів.
Зайшов [Потап] у хату, потупав мовчки і вийшов (М. Коцюбинський);
Вдвох співали [закохані] колискову Для синка, що буде в них: Як йому знайти одежку, .. Вдвох йому вказати стежку, Щоб потупав, походив (А. Малишко);
Зарум'янена, зупинилася Ольга на веранді, потупала солдатськими своїми чобітками (П. Дорошко).
2. розм. Піти, попрямувати кудись.
На вулиці .. замигтіли плахти, намітки, потупали діти (Марко Вовчок);
Енергійно потупала [Варвара Павлівна] на кухню (В. Собко);
// Ходячи, залишити сліди на чому-небудь.
А хто винесе на перехрестя меду, дак і мед поїдений і ступенці на пісочку знати: русалочки потупали (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потупати — поту́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потупати — -аю, -аєш, док. 1》 Тупати якийсь час; тупнути кілька разів. 2》 розм. Піти, попрямувати кудись. || Ходячи, залишити сліди на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потупати — ПОТУ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Тупати якийсь час; тупнути кілька разів. Зайшов [Потап] у хату, потупав мовчки і вийшов (Коцюб., II, 1955, 276); Вдвох співали [закохані] колискову Для синка, що буде в них: Як йому знайти одежку,.. Словник української мови в 11 томах
- потупати — Потупати, -паю, -єш гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351. Словник української мови Грінченка