потьмарювати
ПОТЬМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОТЬМА́РИ́ТИ, рю, риш, док., що.
1. Робити темним, неяскравим, тьмяним.
Щільно з усіх боків оплітали [хмарки] місяць, потьмаривши коло його срібне море (С. Васильченко);
// Вкривати поволокою (очі).
Дві прозорі краплі на мить потьмарили очі – такі ж сині, як синій Арал в безхмарний літній день (З. Тулуб);
* Образно. Враз душогублива рука Потьмарила нам світ, Де генієм трудівника Новий ростився цвіт (М. Рильський).
2. перен. Робити смутним, похмурим.
Кому я потьмари́в чи болем, чи журбою В його житті дні, роки чи хвилини, – Простіть мені (Б. Грінченко);
Тягар турбот потьмарив застарілі їхні обличчя, і незгода поселила смуток в їх душі (О. Довженко);
// Послабити позитивні емоції, зіпсувати радісний настрій.
Я був безмірно щасливий, і ніщо не могло потьмарити мого щастя (Ю. Збанацький).
3. у сполуч. зі сл. свідомість, розум і т. ін., перен. Позбавляти чіткості сприйняття; запаморочувати.
[Лицар:] Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила (Леся Українка);
Хвилювання потьмарило мозок (С. Голованівський).
◇ (1) Потьма́рити ро́зум (ум, мо́зок і т. ін.) чий, кому і без дод. – позбавити кого-небудь чіткості сприйняття, розуміння і т. ін.; запаморочити когось.
[Лицар:] Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила (Леся Українка);
Хвилювання потьмарило мозок, він [Харкевич] мало не зірвався і ледве встиг перехопитися за інший гак [на стіні] закляклою рукою (С. Голованівський).
Значення в інших словниках
- потьмарювати — потьма́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- потьмарювати — -юю, -юєш, недок., потьмарити, -рю, -риш і рідко потьмарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Робити темним, неяскравим, тьмяним. || Вкривати поволокою (очі). 2》 перен. Робити смутним, похмурим. || Послабити позитивні емоції, зіпсувати радісний настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потьмарювати — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- потьмарювати — ПОТЬМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОТЬМА́РИТИ, рю, риш і рідко ПОТЬМАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. 1. Робити темним, неяскравим, тьмяним. Щільно з усіх боків оплітали [хмарки] місяць, потьмаривши коло його срібне море (Вас. Словник української мови в 11 томах