поусувати
ПОУСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
Усунути (див. усува́ти¹) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Бо є багато всіляких перешкод котрі загороджують дорогу щастя. Треба мати сміливість поусувати тії перешкоди (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поусувати — поусува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поусувати — -аю, -аєш, док., перех. Усунути (див. усувати I) всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поусувати — ПОУСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Усунути ( див. усува́ти¹) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах