1. Словник української мови у 20 томах

похапливо

ПОХА́ПЛИВО.

Присл. до поха́пливий.

Дарка похапливо стала роздягатись (Леся Українка);

Якийсь дядько мотнувся похапливо з мішком зерна до ступи (А. Шиян);

Розмова мішана похапливо біжить (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похапливо — поха́пливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. похапливо — див. поспіхом Словник синонімів Вусика
  3. похапливо — Присл. до похапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. похапливо — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови
  5. похапливо — ПОХА́ПЛИВО. Присл. до поха́пливий. Дарка похапливо стала роздягатись (Л. Укр., III, 1952, 644); Якийсь дядько мотнувся похапливо з мішком зерна до ступи (Шиян, Баланда, 1957, 23); Розмова мішана похапливо біжить (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 32). Словник української мови в 11 томах