1. Словник української мови у 20 томах

похорошіти

ПОХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш.

Док. до хороші́ти.

Вона встала і зблизилася до Ежена. Як дивно змінилась і похорошіла вона! (І. Франко);

– Ану, синку, подивися на Юлку. Відколи жінкою стала, похорошіла, викруглилася, лице у неї розквітло (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похорошіти — похороші́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похорошіти — -ію, -ієш. Док. до хорошіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похорошіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
  4. похорошіти — ПОХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до хороші́ти. Вона встала і зблизилася до Ежена. Як дивно змінилась і похорошіла вона! (Фр., І, 1955, 342); — Ану, синку, подивися на Юлку. Відколи жінкою стала, похорошіла, викруглилася, лице у неї розквітло (Томч., Жменяки, 1964, 140). Словник української мови в 11 томах