1. Словник української мови у 20 томах

похрестити

ПОХРЕСТИ́ТИ, ещу́, е́стиш, док., кого.

1. Охрестити (у 1 знач.) всіх або багатьох.

– Похрестив князь своїх дванадцять синів (П. Загребельний).

2. Те саме, що охрести́ти 1 (про когось одного).

Ходила за меншою баришнею невеличка дівчинка – сирота Уляна, дочка того самого Хрещеника, що генерал, – нехай царствує! – похрестив (Панас Мирний).

3. також без дод., розм. Перехрестити, зробити знак хреста (кілька разів).

Тіш мене: занедужала я, На хвилинку не знаю спокою; Похрести, як бувало малою, Колиши мене, ненько моя! (П. Грабовський);

Поклалася [Настя] в ліжко, похрестила подушку (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похрестити — похрести́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похрестити — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. похрестити — -ещу, -естиш і похристити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Охрестити (у 1 знач.) всіх чи багатьох. 2》 Те саме, що охрестити 1) (про когось одного). 3》 тільки похрестити, розм. Перехрестити, зробити знак хреста (кілька разів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. похрестити — ПОХРЕСТИ́ТИ, ещу́, е́стиш, док., перех. 1. Охрестити (у 1 знач.) всіх або багатьох. — Похрестив князь своїх дванадцять синів (Загреб., Диво, 1968, 112). 2. Те саме, що охрести́ти 1 (про когось одного). Словник української мови в 11 томах
  5. похрестити — Похрести́ти, -щу́, -стиш гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Грин. II. 5. Вікна похрестила. Грин. II. 97. Словник української мови Грінченка