похрип

ПО́ХРИП, у, ч.

Хриплий звук, який видає людина або тварина; хрип.

Вже видно ощирені морди, чути погрозливе, схоже на похрипи, гарчання. Ні, зграя втікати не збиралася (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me