похрип
ПО́ХРИП, у, ч.
Хриплий звук, який видає людина або тварина; хрип.
Вже видно ощирені морди, чути погрозливе, схоже на похрипи, гарчання. Ні, зграя втікати не збиралася (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me