1. Словник української мови у 20 томах

похрупати

ПОХРУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм.

Хрупати якийсь час; хрупнути кілька разів.

Заєць не мав нічого против того, бо й йому хотілося перед тим [перегоном] похрупати трохи свіжої капусти (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похрупати — похру́пати дієслово доконаного виду похрумтіти розм. Орфографічний словник української мови
  2. похрупати — Похру́пати, -паю, -єш гл. = похрумати. Словник української мови Грінченка