поцмокувати
ПОЦМО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод., розм.
Цмокати стиха або час від часу.
Він прижмурював очі, поцмокував ротом, трусив животом, а його ноги .. незграбно тупцяли на однім місці (М. Коцюбинський);
Під час останнього огляду головний лікар задоволено поцмокував язиком, потім пообіцяв виписати його через п'ять днів (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцмокувати — поцмо́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поцмокувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Цмокати стиха або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцмокувати — ПОЦМО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Цмокати стиха або час від часу. Він прижмурював очі, поцмокував ротом, трусив животом, а його ноги.. незграбно тупцяли на однім місці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах