поціновувач

ПОЦІНО́ВУВАЧ, а, ч.

Той, хто поціновує кого-, що-небудь.

Із журі питання відбору програм на телефорум не обговорювалося, тому назвати, хто це такий впертий поціновувач скандального фільму, не можу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поціновувач — поціно́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови