почезнути
ПОЧЕ́ЗНУТИ, не, нуть; мин. ч. поче́з, ла, ло і поче́знув, нула, ло; док.
Зникнути (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох).
На якийсь час після того, як він одружився з Домною, “дурні думки”, що ще змалечку мучили його, почезли (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почезнути — поче́знути дієслово доконаного виду зникнути Орфографічний словник української мови
- почезнути — -не, -нуть; мин. ч. почез, -ла, -ло і почезнув, -нула, -нуло; док. Зникнути (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- почезнути — ПОЧЕ́ЗНУТИ, не, нуть; мин. ч. поче́з, ла, ло і поче́знув, нула, ло; док. Зникнути (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). На якийсь час після того, як він одружився з Домною, «дурні думки», що ще змалечку мучили його, почезли (Коцюб., І, 1955, 109). Словник української мови в 11 томах
- почезнути — Поче́знути, -немо, -нете гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли. Словник української мови Грінченка