почерпати
ПОЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела.
Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк);
Якуб Колас багато цінного почерпнув з нової української літератури та української народно-поетичної творчості (із журн.);
// Наповнюватися, відновлювати свій склад за рахунок чогось.
В безнастанному русі з'являються речі невпинно Скрізь у просторі всесвітнім, і скрізь, до осідків найнижчих Бистрі матерії тільця одвіку вони почерпають... (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почерпати — почерпа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почерпати — -аю, -аєш, недок., почерпнути, -ну, -неш, док., перех. Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела. || Наповнюватися, відновлювати свій склад за рахунок чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почерпати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- почерпати — ПОЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела. Словник української мови в 11 томах
- почерпати — Почерпа́ти, -па́ю, -єш гл. Черпать нѣкоторое время. Словник української мови Грінченка