1. Словник української мови у 20 томах

починок

ПОЧИ́НОК¹, нка, ч.

Пряжа, намотана на веретено, або кількість цієї пряжі, знятої з веретена.

Іноді по хаті пронесеться глибоке зітхання; .. або випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Панас Мирний);

Вона .. сиділа недалеко від лежанки й пряла кужіль, з правої, відведеної до краю руки, крутячись, опускався важкий починок, а ліва – скубла й скубла м'яку пряжу (М. Стельмах).

ПОЧИ́НОК², нку, ч., діал.

Початок (див. поча́ток¹).

Адамові літа з починку світа (Номис);

Він вагався, явно вишукував підходящі слова для починку (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. починок — Почино́к: — пряжа, намотана на веретено, або кількість цієї пряжі, знятої з веретена [54] Словник з творів Івана Франка
  2. починок — почи́нок 1 іменник чоловічого роду нитки на веретені почи́нок 2 іменник чоловічого роду початок діал. Орфографічний словник української мови
  3. починок — I -нка, ч. Пряжа, намотана на веретено, або кількість цієї пряжі, знятої з веретена. II -нку, ч., діал. Початок (див. початок I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. починок — ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І. Словник синонімів української мови
  5. починок — Почи́нок, -нка; -чи́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. починок — ПОЧИ́НОК¹, нка, ч. Пряжа, намотана на веретено, або кількість цієї пряжі, знятої з веретена. Іноді по хаті пронесеться глибоке зітхання; ..або випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Мирний, І, 1949, 407); Вона .. Словник української мови в 11 томах
  7. починок — Починок, -нку м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Словник української мови Грінченка