почмихати
ПОЧМИ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм.
Чмихати якийсь час.
Почмихають було старости, по тричі ходивши, да й підуть (Ганна Барвінок);
Пантелій почмихав собі під ніс тихенько, щоб не дратувати міцнорукого дядька (П. Загребельний);
Почмихав паровоз ще стільки ж, вистоявся, а тоді як рвонув... і станція Орловка тільки майнула перед нами (С. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почмихати — почми́хати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- почмихати — -аю, -аєш, док., розм. Чмихати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почмихати — ПОЧМИ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Чмихати якийсь час. Почмихають було старости, по тричі ходивши, да й підуть (Барв., Опов.., 1902, 89); Пантелій почмихав собі під ніс тихенько, щоб не дратувати міцнорукого дядька (Загреб. Словник української мови в 11 томах
- почмихати — Почмихати, -хаю, -єш гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34. Словник української мови Грінченка