1. Словник української мови у 20 томах

почужатися

ПОЧУЖА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм., рідко.

Стати чужими один одному, перестати родичатися.

Вони кревні, та почужались (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почужатися — почужа́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. почужатися — -аємося, -аєтеся, док., розм., рідко. Стати чужими один одному, перестати родичатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почужатися — ПОЧУЖА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм., рідко. Стати чужими один одному, перестати родичатися. Вони кревні, та почужались (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. почужатися — Почужатися, -жаюся, -єшся гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын. Словник української мови Грінченка