1. Словник української мови у 20 томах

почуріти

ПОЧУРІ́ТИ, ПОЧЮРІ́ТИ, і́є, док., діал.

Почати чуріти, чюріти.

Пістоля загриміла, а з Василевого плеча почуріла кров (Ю. Федькович);

Медвідь повалився на землю, а з нього кров почюріла (Марко Черемшина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почуріти — почурі́ти дієслово доконаного виду подзюрити діал. Орфографічний словник української мови
  2. почуріти — ПОЧУРІ́ТИ і ПОЧЮРІ́ТИ, і́є, док., діал. Почати чуріти, чюріти. Пістоля загриміла, а з Василевого плеча почуріла кров (Федьк., Буковина, 1950, 60); Медвідь повалився на землю, а з нього кров почюріла (Черемш., Тв., 1960, 215). Словник української мови в 11 томах
  3. почуріти — Почурі́ти, -рю́, -ри́ш гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові. Федьк. Словник української мови Грінченка