1. Словник української мови у 20 томах

пошептом

ПО́ШЕПТОМ, присл., рідко.

Те саме, що по́шепки.

Сидять вони [діти] у темноті на печі, дожидають матір з поденщини і мовчать, тільки часом Галя пожахнеться і пошептом питає: “Що ж, як кава прийде?” (Марко Вовчок);

– Ой, зомлію! – так смердить горілка на всю хату, – говорила пошептом Олеся Казанцеву на вухо (І. Нечуй-Левицький);

“Та хто там такий? – голосом обзивається бабуся, а до мене вп'ять [знову] пошептом: – Лізь, лізь, кажу тобі!” – і пхає мене до бовдура (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошептом — по́шептом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. пошептом — присл., рідко. Те саме, що пошепки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошептом — ПО́ШЕПКИ (дуже тихо — говорити, розмовляти), ШЕ́ПОТОМ, ПО́ШЕПТОМ розм., НАПО́ШЕПКИ розм. Люде гомоніли тихо, пошепки, неначе вони були не в діброві, а стояли десь у церкві або зібрались на похорон (І. Нечуй-Левицький); — Заспокойся, Корнелій!... Словник синонімів української мови
  4. пошептом — ПО́ШЕПТОМ, присл., рідко. Те саме, що по́шепки. Сидять вони [діти] у темноті на печі, дожидають матір з поденщини і мовчать, тільки часом Галя пожахнеться і пошептом питає: «Що ж, як кава прийде?» (Вовчок, І, 1955, 289); — Ой, зомлію!... Словник української мови в 11 томах
  5. пошептом — По́шептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213. Словник української мови Грінченка