пошматувати

ПОШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

1. Порвати, подерти на шматки.

З великими труднощами, пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік, кленучи себе за хлоп'ячі витівки (Ю. Смолич);

Лихий шторм пошматував вітрила (О. Донченко);

Вже не швидко в очах Закидайла з'явилось прояснення, а в рухах рішучість. Він люто пошматував ненависну записку (Ю. Збанацький);

* Образно. [Ластівка:] Тиша мертва над селом нависла... Та де ж той вітер, свіжий і рвучкий, щоб тишу цю пошматував нестерпну!.. (О. Левада);

// Роздерти тіло на шматки.

Він згоден був, щоб його пошматували власні міни, тільки б не дихати цим смородом (О. Довженко);

// Дуже побити.

2. Розділити, розчленувати, подрібнити (країну, землю і т. ін.).

Землі з кожним роком усе меншає .. Ділять її межи собою мало не на грядки .. І що воно буде, як люди отак пошматують землю, з чого вони хліб їстимуть тоді? (М. Коцюбинський);

[Ярослав:] А він чужих покликав королів І був ладен всю Русь пошматувати, Аби собі вінець князівський взяти (І. Кочерга).

◇ (1) Пошматува́ти се́рце (ду́шу) – завдати душевних ран, травмувати.

Стоптала ти любов мою, Ти серце без жалю пошматувала – Я все ж тебе люблю (М. Рильський);

[Андрій:] Велика вам дяка, чесний ви чоловік! .. Взяли мою жінку, розірвали моє серце, пошматували душу, соромом покрили мою голову!.. (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошматувати — пошматува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошматувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Порвати, подерти на шматки. || Роздерти тіло на шматки. || Дуже побити. 2》 Розділити, розчленувати, подрібнити (країну, землю і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошматувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. пошматувати — Пошматува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пошматувати — ПОШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Порвати, подерти на шматки. З великими труднощами, пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік, кленучи себе за хлоп’ячі витівки (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах
  6. пошматувати — Пошматува́ти, -ту́ю, -єш гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Рудч. Ск. II. 147. Собака... за запаску і пошматувала. Г. Барв. 91. Словник української мови Грінченка