1. Словник української мови у 20 томах

пошпортати

ПОШПО́РТАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Шукати що-небудь навпомацки якийсь час.

Він пошпортав рукою в потертому портфелі. Витяг звідти якісь папери, покахикав (С. Журахович).

2. Поратися біля чого-небудь якийсь час.

Катерина не квапилась. Пошпортала ще біля квітів, почистила ліхтарі (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошпортати — Нишпорити [XIX] Воно справді так було, але робота на панськім полі була тільки одним проявом панщизняного порядку; порядок той сягав далеко ширше і глибше; люди теперішнього покоління, що вже не затямили того порядку... Словник з творів Івана Франка
  2. пошпортати — пошпо́ртати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. пошпортати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Шукати що-небудь навпомацки якийсь час. 2》 Поратися біля чого-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пошпортати — ПОШПО́РТАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Шукати що-небудь навпомацки якийсь час. Він пошпортав рукою в потертому портфелі. Витяг звідти якісь папери, покахикав (Жур., Нам тоді.., 1968, 56). 2. Поратися біля чого-небудь якийсь час. Катерина не квапилась. Словник української мови в 11 томах