1. Словник української мови у 20 томах

поштамт

ПОШТА́МТ, у, ч.

Центральна поштова установа в місті.

Далеко за північ Бальзак закінчив листи. Другого дня він власноручно відніс їх на поштамт (Н. Рибак);

// Приміщення, в якому розташовано цю установу.

Біля поштамту її [Лесю] мало не збив з ніг рослий хлопчина (М. Олійник);

Він пішов у синю ніч і раптом звернув у провулок до поштамту (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштамт — пошта́мт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поштамт — [поштамт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. поштамт — -у, ч. Центральна поштова установа в місті. || Приміщення, в якому розташовано цю установу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поштамт — Пошта Словник чужослів Павло Штепа
  5. поштамт — пошта́мт (нім. Postamt) установа, яка обслуговує населення всіма видами поштового, телеграфного й телефонного зв’язку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. поштамт — Пошта́мт, -ту; -та́мти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поштамт — ПОШТА́МТ, у, ч. Центральна поштова установа в місті. Далеко за північ Бальзак закінчив листи. Другого дня він власноручно відніс їх на поштамт (Рибак, Помилка.., 1956, 268); // Приміщення, в якому розташовано цю установу. Словник української мови в 11 томах
  8. поштамт — рос. почтамт установа, яка обслуговує населення, організації, підприємства, установи всіма видами поштового, телеграфного, телефонного й електронного зв'язку. Eкономічна енциклопедія