пощипувати
ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод.
Щипати помалу або час від часу.
Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (М. Коцюбинський);
Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку (Григорій Тютюнник);
Акин пощипував струни домбри (З. Тулуб);
Докія .. всім тілом пригортається до Тимофія, чуючи, як щасні сльози пощипують її повіки (М. Стельмах);
Затиснутий в куток, Цимбал у задумі пощипував бороду (О. Гончар);
Мороз відчутно пощипував за вуха (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пощипувати — пощи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пощипувати — див. рвати; щипати Словник синонімів Вусика
- пощипувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пощипувати — ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу. Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах