1. Словник української мови у 20 томах

пощулити

ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, рідко.

Щулити якийсь час.

Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощулити — пощу́лити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пощулити — -лю, -лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пощулити — ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час. Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Тют., Вир, 1964, 116). Словник української мови в 11 томах