1. Словник української мови у 20 томах

поінформувати

ПОІНФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого і без дод.

Повідомити кого-небудь про щось; інформувати.

Чи не холодно тоді ще у Криворівні? .. Поінформуйте мене (М. Коцюбинський);

На вулиці, взявши його під руку, Ярина поінформувала про мету своєї подорожі до обласного центру (О. Десняк);

Його справа показати, роз'яснити те, чого вони не розуміють, поінформувати, а висновки гості мають зробити самі (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поінформувати — поінформува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поінформувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Повідомити кого-небудь про щось; інформувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поінформувати — ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док. Словник синонімів української мови
  4. поінформувати — Поінформува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поінформувати — ПОІНФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Повідомити кого-небудь про щось; інформувати. Чи не холодно тоді ще у Криворівні? ..Поінформуйте мене (Коцюб. Словник української мови в 11 томах