по-вуличному
ПО-ВУ́ЛИЧНОМУ, присл., розм.
Неофіційно, на прізвисько.
На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному – Йонька (Григорій Тютюнник);
Наспівуючи, я добігаю до обійстя дядька Миколи, якого по-вуличному прозивають Бульбою (М. Стельмах);
Жартував тільки Філон, на прізвище Мальований, по-вуличному Кібчик (Ю. Мушкетик);
Був то Іван Гуца, по-вуличному Панок, що десять років у графа Сангушки за льокая служив (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-вуличному — по-ву́личному прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- по-вуличному — присл., розм. Неофіційно, на прізвисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-вуличному — ПО-ВУ́ЛИЧНОМУ, присл., розм. Неофіційно, на прізвисько. На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному — Йонька (Тют., Вир, 1964, 6); Наспівуючи, я добігаю до обійстя дядька Миколи, якого по-вуличному прозивають Бульбою (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 24). Словник української мови в 11 томах