по-жіночому
ПО-ЖІНО́ЧОМУ, присл.
Як жінка, подібно до жінки.
Він поставив руки ліктями на стіл, по-жіночому сплів пальці (П. Загребельний);
Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночому заахкала на леваді луна (М. Стельмах);
// Як у жінки.
Форма вигідно окреслювала її [Оксани] по-жіночому струнку постать (С. Чорнобривець);
// Як властиво жінці.
– Чогось ніби сердиться [матушка] на нас... І дивиться не так, як попереду, і не говорить з нами, та все з учительшею. Щось є! – міркувала догадлива по-жіночому писарша (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-жіночому — по-жіно́чому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- по-жіночому — присл. Як жінка, подібно до жінки. || Як у жінки. || Як властиво жінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-жіночому — ПО-ЖІНО́ЧОМУ, присл. Як жінка, подібно до жінки. Він поставив руки ліктями на стіл, по-жіночому сплів пальці (Загреб., Спека, 1961, 34); Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет, і, задихаючись од переляку... Словник української мови в 11 томах