1. Словник української мови у 20 томах

по-особливому

ПО-ОСОБЛИ́ВОМУ, присл.

Не так, як звичайно; незвичайно; особливо.

Здавалось, навіть її ім'я багато учнів вимовляли тепер якось по-особливому (О. Донченко);

Люди села Миколаївки якось по-особливому веселі (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-особливому — по-особли́вому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-особливому — див. дуже; по-своєму Словник синонімів Вусика
  3. по-особливому — присл. Не так, як звичайно; незвичайно; особливо; своєрідно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. по-особливому — ПО-ОСОБЛИ́ВОМУ, присл. Не так, як звичайно; незвичайно; особливо. Здавалось, навіть її ім’я багато учнів вимовляли тепер якось по-особливому (Донч., V, 1957, 334); Люди села Миколаївки якось по-особливому веселі (Вол., Озеро.., 1959, 54). Словник української мови в 11 томах