прабабуся
ПРАБАБУ́СЯ, і, ж.
1. Пестл. до праба́ба і праба́бка.
Одно тільки вам і скажу: моїй прабабусі, як уводили її у вагон, так хусткою щільно очі зав'язували... (Остап Вишня).
2. Перша жінка, від якої пішов рід людський.
О люди! Всі на вдачу ви Як ваша прабабуся Єва: Що дане вам – не вабить вас (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прабабуся — прабабу́ся іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прабабуся — -і, ж. 1》 Пестл. до прабаба і прабабка. 2》 Перша жінка, від якої пішов рід людський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прабабуся — ПРАБАБУ́СЯ, і, ж. 1. Пестл. до праба́ба і праба́бка. Одно тільки вам і скажу: моїй прабабусі, як уводили її у вагон, так хусткою щільно очі зав’язували… (Вишня, І, 1956, 209). 2. Перша жінка, від якої пішов рід людський. О люди!... Словник української мови в 11 томах