1. Словник української мови у 20 томах

правдист

ПРАВДИ́СТ, а, ч., іст.

Більшовик-ленінець у перші роки випуску газети “Правда” – центрального органу РСДРП(б) (1912–1914 рр.).

– Ми – правдисти, ленінці, – мовив знову Чорномор (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдист — правди́ст іменник чоловічого роду, істота прихильник правдизму — 1912-1914 рр.; співробітник газети 'Правда' іст. Орфографічний словник української мови
  2. правдист — ПРАВДИ́СТ, а, ч., іст. Більшовик-ленінець у перші роки випуску газети «Правда» — центрального органу РСДРП(б) (1912-1914 рр.). — Ми — правдисти, ленінці, — мовив знову Чорномор. Словник української мови в 11 томах