правозахисник
ПРАВОЗАХИСНИ́К, а́, ч.
Той хто захищає права та свободи людини, громадянина.
Тавро “колишнього ув'язненого” може назавжди поламати життя людини, позбавивши його підтримки рідних і близьких, суспільства, держави. Фахівці (психологи і правозахисники) вважають, що головною причиною цього є відсутність у нашій країні комплексної програми соціальної реабілітації колишніх ув'язнених (з газ.);
// Учасник правозахисного руху.
Зв'язок українських правозахисників з московськими давав змогу поширювати відомості про політичні переслідування в Україні на весь Союз і далі на Захід (із журн.);
Чи не найголовнішою причиною того, що правозахисники вистояли, не зламались, – була вірність рідних і друзів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правозахисник — правозахисни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- правозахисник — [правозахиесник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
- правозахисник — -а, ч. Той, хто захищає чиї-небудь громадянські права. Великий тлумачний словник сучасної мови