1. Словник української мови у 20 томах

правознавство

ПРАВОЗНА́ВСТВО, а, с.

Сукупність наук про право; юриспруденція.

Вона заявила твердо, що вчитиметься тільки на прокурора. В крайньому випадку – на суддю; заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правознавство — правозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. правознавство — Юриспруденція, юридичні науки. Словник синонімів Караванського
  3. правознавство — [правознаўство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. правознавство — -а, с. Сукупність наук про право; юриспруденція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. правознавство — ПРАВОЗНА́ВСТВО (сукупність наук, які вивчають закони, суд тощо), ЮРИСПРУДЕ́НЦІЯ, ПРА́ВО розм. Заявила (Варвара) твердо, що вчитиметься на прокурора. В крайньому випадку на суддю: заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (І. Словник синонімів української мови
  6. правознавство — ПРАВОЗНА́ВСТВО, а, с. Сукупність наук про право; юриспруденція. Вона заявила твердо, що вчитиметься тільки на прокурора. В крайньому випадку — на суддю; заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (Вол., Місячне срібло, 1961, 296). Словник української мови в 11 томах