правоохоронний
ПРАВООХОРО́ННИЙ, а, е.
Покликаний забезпечити правопорядок, виконання конституції, законів та інших нормативно-правових актів держави.
Соціальне призначення публічного примусу, вираженого у санкціях правових норм, полягає у ліквідації аномалій, що виникають, у впливі на осіб, які порушують правопорядок. Цей вид примусу здійснюється у межах правоохоронних відносин і є реакцією держави на неправомірну поведінку (з наук. літ.);
Правоохоронними органами України здійснюються заходи щодо протидії організованим бандитським формуванням (із журн.);
Правоохоронні органи;
Правоохоронні функції;
Правоохоронна діяльність.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правоохоронний — правоохоро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- правоохоронний — -а, -е. Стос. до правоохорони законності, пов'язаний з нею. Правоохоронні органи — органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Великий тлумачний словник сучасної мови