правосуб'єктність
ПРАВОСУБ'Є́КТНІСТЬ, ності, ж., юр.
Здатність фізичних і юридичних осіб бути суб'єктами права.
Представником може бути не кожний суб'єкт цивільного права. Необхідною умовою правосуб'єктності представника є наявність у нього право- і дієздатності (з наук. літ.);
Характеризуючи адміністративно-правовий статус посадової особи, у першу чергу, доцільно говорити про службову правосуб'єктність, яка є його основою (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правосуб'єктність — правосуб'є́ктність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- правосуб'єктність — -ності, ж., юр. Здатність мати і здійснювати безпосередньо або через представника права та юридичні зобов'язання. Великий тлумачний словник сучасної мови