1. Словник української мови у 20 томах

правічний

ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до пра́вік.

Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (О. Гончар);

Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б'ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правічний — праві́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правічний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. правічний — -а, -е. Прикм. до правік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правічний — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. правічний — ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пра́вік. Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах