1. Словник української мови у 20 томах

прагматичний

ПРАГМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до прагматизму.

Якщо ватажкам із покоління Хмельницького були притаманні політичне бачення ситуації, сміливість і рішучість дій, то народжені за доби Руїни провідники Гетьманщини дбали про обмежені й прагматичні цілі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прагматичний — прагмати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прагматичний — [прагматичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. прагматичний — -а, -е. Стос. до прагматизму. Прагматична педагогіка — одна з поширених педагогічних течій, в основі якої лежать ідеї прагматизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прагматичний — прагмати́чний (грец. πραγματικός) 1. Властивий прагматизмові. 2. Той, що є практичним знаряддям чогось, має практичне застосування. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. прагматичний — Прагмати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прагматичний — ПРАГМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до прагматизму. Словник української мови в 11 томах
  7. прагматичний — рос. прагматический 1. Властивий прагматизмові. 2. Те, що є практичним знаряддям чогось, має практичне застосування. 3. Той, хто шукає матеріальну вигоду, практичний. Eкономічна енциклопедія