прадідівський
ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до пра́дід 1.
Коли ж Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові і щось гукаючи йому на швидкому ходу, Опанас став і довго дивився вслід своєму синові (О. Довженко);
// Належний прадідові.
[Іван:] Піду до старого Ганнущенка: у нього, кажуть, є червоний жупан, ще прадідівський, чи не позиче?.. (М. Кропивницький).
2. Прикм. до пра́дід 2; старовинний, стародавній.
Він [тухольський народ] довгі ще часи, молячись у корчинській церкві християнському богу, не покидав і своїх прадідівських богів (І. Франко);
В устах молодої вчительки голос народу пролунав невмирущим тисячорічним дзвоном, немовби звідкілясь здалеку засурмили над Дніпром прадідівські сурми, заіржали коні на степових пагорбах, потягло потом і кров'ю древніх січ (О. Довженко);
– Старі архіви треба зберігати, копатися в них, ворушити їхній давній пил і цвіль. На сонце треба витягати ці прадідівські письмена! (О. Донченко);
// Належний предкам, прадідам.
– А наші родинні гнізда, наші прадідівські леговища, праматеринські купелі, все се нам треба покидати? (І. Франко);
Сорок тисяч дворів подніпровських сіл Черкаської, Полтавської і Кіровоградської областей переселилися з вікових прадідівських поселень на підвищені над Дніпром місця (з наук. літ.);
// Власт. давнім часам, старовині.
Наумиху звано старосвітською жінкою. І справді, вона була тяжким ворогом того, хто калічив рідну мову, ламав прадідівські звичаї або пнувся в пани, намагаючись стати вищим за селянина (М. Коцюбинський);
З дрібного, відсталого, з прадідівськими засобами виробництва, сільське господарство нашої Батьківщини перетворилося в передове, високомеханізоване виробництво (з газ.).
Значення в інших словниках
- прадідівський — пра́дідівський прикметник Орфографічний словник української мови
- прадідівський — <�ПРАДІДНІЙ>, див. ПРЕДКІВСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
- прадідівський — [прад'ід'іўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- прадідівський — -а, -е. 1》 Прикм. до прадід 1). || Належний прадідові. 2》 Прикм. до прадід 2); старовинний, стародавній. || Належний предкам, прадідам. || Власт. давнім часам, старовині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прадідівський — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт. Словник синонімів української мови
- прадідівський — Пра́дідівський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прадідівський — ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до пра́дід 1. Коли ж Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові і щось гукаючи йому на швидкому ходу, Опанас став і довго дивився вслід своєму синові (Довж. Словник української мови в 11 томах
- прадідівський — Прадідівський, -а, -е Прадѣдовскій. Словник української мови Грінченка