1. Словник української мови у 20 томах

празнувати

ПРА́ЗНУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм., рідко.

1. Те саме, що святкува́ти.

2. кого, перен. Шанувати, полюбляти.

◇ (1) Ле́даря пра́знувати, жарт. – нічого не робити; байдикувати, гуляти.

– Посиділи з Олькою-сторожихою, пограли в мовчаники, і подалася собі під кожухом ледаря празнувати... (А. Крижанівський);

(2) Тру́са пра́знувати, жарт. – відчувати страх; лякатися, боятися.

– Тільки я ніколи не їздив по морю на вітрилах... Чи не заколихає часом? А буває, що перекидаються? – Що, вже труса празнуєш? (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. празнувати — пра́знувати дієслово недоконаного виду святкувати розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. празнувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1 неперех., розм., рідко. 1》 Те саме, що святкувати. 2》 кого, перен. Шанувати, полюбляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. празнувати — Святкувати, висвятковувати, висвяткувати, повисвятковувати, зісвятковувати, зісвяткувати, позісвятковувати, насвятковуватися, насвяткуватися, понасвятковуватися, пересвятковувати, пересвяткувати, попересвятковувати, посвятковувати, посвяткувати, просвятковувати, просвяткувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. празнувати — ле́даря пра́знувати, жарт. Нічого не робити; байдикувати, гуляти. — Посиділи з Олькою-сторожихою, пограли в мовчаники, і подалася собі під кожухом ледаря празнувати… (А. Крижанівський). тру́са пра́знувати, жарт. Відчувати страх; лякатися, боятися. Фразеологічний словник української мови
  5. празнувати — ПОВАЖА́ТИ кого, що (відчувати повагу, ставитися з повагою до когось, чогось), ШАНУВА́ТИ, УШАНО́ВУВАТИ (ВШАНО́ВУВАТИ), ЦІНИ́ТИ, ЦІНУВА́ТИ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ кому, чому, підсил., СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким-чим, підсил., УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ) перед ким-чим, підсил. Словник синонімів української мови
  6. празнувати — ПРА́ЗНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм., рідко. 1. Те саме, що святкува́ти. 2. кого, перен. Шанувати, полюбляти. ◊ Тру́са пра́знувати — відчувати страх; боятися. — Тільки я ніколи не їздив по морю на вітрилах… Чи не заколихає часом?... Словник української мови в 11 томах