1. Словник української мови у 20 томах

прародителька

ПРАРОДИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст., уроч.

Жін. до прароди́тель.

Серед знахідок на стоянках пізнього палеоліту трапляються скульптурні зображення жінок, вирізані з кістки або каменю. Вони указують на існування у первісних родових груп культу матері – прародительки (з наук. літ.);

– Та ми ж, кажу, Іване-сину, споконвіку свої, рідні не тільки вірою .. Бо росіянин та українець є рідні брати одної нашої прародительки матері... (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прародителька — ПРАРОДИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст., уроч. Жін. до прароди́тель. Серед знахідок на стоянках пізнього палеоліту трапляються скульптурні зображення жінок, вирізані з кістки або каменю. Словник української мови в 11 томах