праруський

ПРАРУ́СЬКИЙ, а, е, лінгв.

Стосовний періоду спільносхіднослов'янської мовної єдності.

До початку ХХ ст. у науці панівною була думка про те, що східнослов'янські мови розвинулися не прямо з праслов'янської, а опосередковано, через прасхіднослов'янський та давньоруський етапи. Найвиразніше її виклав і навів відповідні аргументи О. Шахматов, який у своїх останніх студіях виділяв два періоди в історії мови старожитніх східних слов'ян: 1) спільноруський, або праруський, що існував від виділення східних слов'ян із праслов'янської єдності до XI ст.; 2) давньоруський – до XIII ст., поки тривало спільне мовне життя східних слов'ян (з наук. літ.).