1. Словник української мови у 20 томах

превеликий

ПРЕВЕЛИ́КИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. великий, розм.

1. Дуже великий розмірами, величиною, кількістю.

Жінок своїх що не держали В руках, а волю їм дали, .. Такі сиділи всі в шапках, І з превеликими рогами, З зажмуреними всі очами, В кип'ячих сіркой казанах (І. Котляревський);

В руках у його був превеликий бутель доброї горілки (І. Нечуй-Левицький);

– Купив мені панич шапку, та не знаю вже, на яку голову її пошито, – велика-превелика (О. Стороженко);

Мов на вухо спитає [Київ] мене: “Де ж ти їздив, синочку..? Батьківщина у нас превелика” (П. Воронько).

2. Який значно переважає високий рівень, велику міру чогось.

Словами промовляє [Ігор]: “Донче, – каже, – Донче! Велика тобі, превелика дяка” (Панас Мирний);

Жила собі удова коло Києва .. Терпіла вона превелику нужду та вбожество (Марко Вовчок);

– Рано-пізно, а я покину село... я піду в город, – мовила Пріська. Домаха аж руками сплеснула. – .. Це ж гріх превеликий закон ламати! (Л. Яновська).

3. Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чогось.

На третій рік покарав господь людей превеликою засухою (О. Стороженко);

// Дуже сильний, безкрайній (про почуття, душевні переживання і т. ін.).

Ніс був вельми червоний, навіть подекуди синій – мабуть, це з превеликої прихильності писаревої до тих могоричів (Б. Грінченко);

Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю, пообіцяла навіть відписати їй ґрунт і хату (Л. Яновська).

4. Який має надзвичайно великий вплив на кого-небудь; надзвичайно обдарований у якомусь відношенні, талановитий тощо.

Дід пам'ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! .. За тиждень він здоровий був, – от що! (Б. Грінченко);

Книжку .. аскета, Превеликого поета, Цілу ніч читав я щиро (А. Кримський);

// Який дуже виділяється серед інших у якомусь відношенні, якоюсь рисою.

– Дізналися, що в неї ані дітей, ані чоловіка нема, й що вона п'яниця превелика, й не хоче заробляти... (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. превеликий — превели́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. превеликий — див. Великий Словник синонімів Вусика
  3. превеликий — [преивеиликией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. превеликий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. великий, розм. 1》 Дуже великий розмірами, величиною, кількістю. 2》 Який значно переважає високий рівень, велику міру чогось. 3》 Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. превеликий — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. превеликий — Превели́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. превеликий — ПРЕВЕЛИ́КИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. великий, розм. 1. Дуже великий розмірами, величиною, кількістю. Жінок своїх що не держали В руках, а волю їм дали, .. Словник української мови в 11 томах