превисоко

ПРЕВИ́СОКО, такж у сполуч. зі сл. високо, розм.

Присл. до превисо́кий.

Він [Вишнивецький] постерегав, що з його рук вислизнув великий та значний момент, котрий міг би одразу підняти його превисоко вгору, вище за усіх магнатів: підняти на королівський трон (І. Нечуй-Левицький);

А десь далеко-далеко над Россю, на панських оселях стриміли густі купи старих тополь і, неначе гострі високі башти готицьких соборів, виганялись високо-превисоко вгору до неба, прикриті сизою імлою (І. Нечуй-Левицький).