предвічний
ПРЕДВІ́ЧНИЙ, а, е, заст., уроч.
Передвічний.
Як буду здужать, То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю – предвічному гаю, Поставлю хаточку (Т. Шевченко);
Гармати виважували землю з її предвічної постелі (В. Стефаник);
Предвічна мужицька журба точить день і ніч твою голову (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- предвічний — предві́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- предвічний — -а, -е, заст., уроч. Передвічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Предвічний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- предвічний — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- предвічний — Предві́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- предвічний — ПРЕДВІ́ЧНИЙ, а, е, заст., уроч. Передвічний. Як буду здужать, То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю — предвічному гаю, Поставлю хаточку (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- предвічний — Предвічний, -а, -е = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170. Словник української мови Грінченка