предикатний

ПРЕДИКА́ТНИЙ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предикатний — -а, -е: Предикатний злочин — будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Великий тлумачний словник сучасної мови