предметний

ПРЕДМЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до предме́т 1.

Все пішло під воду. Мої очі тривожно шугають по ледь помітній лінії лівого берега, намагаючись знайти хоч якусь одиноку предметну згадку від колишнього Сваром'я, але я нічого не знаходжу (Б. Антоненко-Давидович);

Математичні науки.., на відміну від інших наук, вивчають різноманітні явища предметного світу з боку їх кількісних співвідношень (з публіц. літ.).

2. Прикм. до предме́т 4.

Як правило, приступаючи до вивчення нової предметної галузі дослідник не може чітко сформулювати сутності своєї інформаційної потреби (з наук. літ.);

Особливість індексування електронних матеріалів випливає з можливості створення автоматизованим способом їх розширених пошукових образів, які включали б крім класифікаційних індексів або предметних рубрик також і реферати чи анотації та ключові фрагменти документів (з наук. літ.).

3. Який спирається на конкретні факти, явища; наочний.

Комплексне змагання захопило людей тому, що було предметним (М. Руденко);

Завжди повне змісту, предметне, часто грубувате слово Толстого було не оздобою, воно будівельним матеріалом лягало у споруджуваний палац твору величного і всебічного змісту (О. Кундзич);

Успіх всякої справи забезпечується не добрими побажаннями, а вимогливістю і предметним вихованням кадрів на живому досвіді, на їх власних помилках (з публіц. літ.);

Своєю “Поемою про море” О. Довженко дав предметний урок, добрий товариський урок своїм братам по перу – українським письменникам (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предметний — предме́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. предметний — [преидметнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. предметний — -а, -е. 1》 Прикм. до предмет 1). Предметне скло — скляна пластинка, що використовується для розміщення на ній досліджуваних під мікроскопом чи лупою організмів або їх часточок. 2》 Прикм. до предмет 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предметний — Речовий, наочний Словник чужослів Павло Штепа
  5. предметний — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ. Словник синонімів української мови
  6. предметний — ПРЕДМЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до предме́т 1. Математичні науки.., на відміну від інших наук, вивчають різноманітні явища предметного світу з боку їх кількісних співвідношень (Ком. Укр., 10, 1962, 50). Словник української мови в 11 томах