пред'являти

ПРЕД'ЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРЕД'ЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш; мн. пред'я́влять; док., що, книжн.

1. Показувати якийсь документ (звичайно на підтвердження чого-небудь).

Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку, зовсім ніби й не здивувавшись, що цивільна людина пред'являє військове посвідчення (С. Голованівський);

– Пред'явіть документи. – А ти хто такий? – прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник);

Вони [партизани] пред'явили підроблені документи про те, що лікарню немовби треба звільнити, щоб дати, місце хворим фашистським солдатам і командирам... (Л. Смілянський).

2. Заявляти претензії, ставити які-небудь вимоги стосовно когось, чогось.

Нові літаки відповідають усім високим вимогам, які пред'являють до сучасних пасажирських повітряних кораблів (з газ.);

* Образно. [Норма:] Ти сприймав життя як подарунок долі: подарунок, що ні до чого не зобов'язує. Коли ж те саме життя пред'явило тобі рахунок, ти, наче зловмисний неплатник, утік до Європи (Я. Галан);

// у сполуч. зі сл. право. Вимагати визнання своїх прав на що-небудь.

◇ (1) Пред'явля́ти / пред'яви́ти раху́нок кому, чому – ставити свої вимоги перед ким-, чим-небудь, заявляти про свої претензії і т. ін.

Серйозний рахунок було пред'явлено планувальним органам, які часто зволікають розв'язання питань капітального будівництва (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

пред'являти

Значення в інших словниках