1. Словник української мови у 20 томах

пред'явник

ПРЕД'ЯВНИ́К, а́, ч., книжн.

Особа, що пред'являє, показує якийсь документ на підтвердження чого-небудь.

Далебі, я гадав, що письменницьке посвідчення а ля [як-от]: “Пред'явник цього Грицько Голий є дійсно письменник, що пише вірші, оповідання, драми, романи й повісті, що підписами і печаткою стверджується...” могло бути тільки десь у гуморесці, а не насправжки, але в моїй практиці трапився й такий випадок (Б. Антоненко-Давидович);

Акція на пред'явника – це акція, прізвище власника якої в ній не зазначено (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пред'явник — пред'явни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пред'явник — -а, ч., книжн. Особа, що пред'являє, показує якийсь документ на підтвердження чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови