прекислючий
ПРЕКИСЛЮ́ЧИЙ, а, е,
також у сполуч. зі сл. кислючий, розм. Те саме, що прекислю́щий.
– Ні, – каже [Лисичка], – нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Л. Глібов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прекислючий — прекислю́чий дієприкметник Орфографічний словник української мови