1. Словник української мови у 20 томах

прекраснодушний

ПРЕКРАСНОДУ́ШНИЙ, а, е, книжн.

Сповнений прекраснодушності; здатний виявляти прекраснодушність.

– Усі ваші прекраснодушні висловлювання, шановні товариші, базуються тільки на особистих почуттях, а моя справа розбиратися у фактах (В. Собко);

– Гадає [Костомаров], що самими школами і освітою можна зробити людей гуманними і благородними. Мрійник, прекраснодушний мрійник... (З. Тулуб);

Стаття Писарєва [“Пушкін і Бєлінський”] .. відіграла позитивну роль у боротьбі проти “чистого мистецтва”, проти прекраснодушної маніловщини в літературі того часу (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прекраснодушний — прекрасноду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прекраснодушний — -а, -е, книжн. Сповнений прекраснодушності; здатний виявляти прекраснодушність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прекраснодушний — Прегарний, добрячий, див. милий, симпатичний, привітний Словник чужослів Павло Штепа
  4. прекраснодушний — ПРЕКРАСНОДУ́ШНИЙ, а, е, книжн. Сповнений прекраснодушності; здатний виявляти прекраснодушність. — Усі ваші прекраснодушні висловлювання, шановні товариші, базуються тільки на особистих почуттях, а моя справа розбиратися у фактах (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах